У Чон–Хо была собака. Он ее любил.
Она, собственно говоря, и съесть–то ничего не успела…
— Изя, ты помнишь, как у меня болели ноги в сорок первом?
— Абраша, шо за вопросы! Конечно помню, ну и?
— Ношу 43-й и не болят.
— Не знаю, что делать. Тараканы замучали. Всюду шастают — покоя нет.
— А ты купи мелок для тараканов.
— А что, помогает?
— Конечно. Видишь — сидят в углу, рисуют…
Україна, весна, ніч, хата. У хаті сплять чоловік із жінкою. Раптом чоловік обсирається.
Ж: — Микола, шо сталося?!
М: — Жахливий сон наснився.
Ж: — Який?!
М: — Ніби захотілось мені на двір. Вийшов я на ганок. Перескочив через гусятко, перескочив через курча, вийшов у степ, розкрив ширинку, дістав бовта… І тут на мене з лісу — лев! Я від того лева через гусятко, через курча, за ганок зачепився — їблись на землю. А тут мене лев доганяє, пашчу роззявив!…
Ж: — Ой, то я б померла!
М (салідна): — Ну, дик я ж мужчина.
| Понравилось? |
Super. Davno ne chitala smeshnix anekdotov, da eshe i kotorix ne znau.